Що дає спорт? Поразки та перемоги, сльози й ейфорію. І неочікувано — освіту
06.10.2023
Університетська система спорту в США унікальна. У той час як отримати повну академічну стипендію можуть одиниці, повна спортивна стипендія — це не так складно, як здається.
Що таке університетський спорт?
Ще у 1852 році університети Гарварду та Єлю організували перші міжуніверситетські змагання з веслування. Проте студентський спорт почався саме з американського футболу. У XIX столітті футбол був страшенно небезпечним. Ані визначених правил, ані форми, ані медичної допомоги не було. Після 19 нещасних випадків під час ігор в одному році президент Теодор Рузвельт зібрав представників спортивних відділів університетів і закликав реформувати футбол. У 1905 році було засновано Міжуніверситетську асоціацію спорту (IAAUS), яка в 1910 році стала NCAA.
Спочатку NCAA просто розробляли правила, але з 1921 року почала проводити чемпіонати. На сьогодні NCAA — це неприбуткова організація, мета якої — добробут та успіх студентів-спортсменів. Понад 1 200 університетів з 50 штатів є її членами. NCAA проводить 90 турнірів з 24 видів спорту.
Окрім NCAA, студентський спорт регулюється також NAIA (250 переважно невеликих приватних університетів, націлених на комплексний розвиток студента-спортсмена) і NJCAA (524 комунальних коледжі — 2-річне навчання з можливістю вступити на 3 курс університету).
NCAA поділяється на три Дивізіони. Поділ відбувся у 1973 році, аби дати шанс більшій кількості команд брати участь у національному чемпіонаті.
DI — найбільші університети. Часто пропонують найбільші стипендії
DII — великі університети. Але кількість стипендій тут зазвичай менша
DIII — невеликі приватні університети. Стипендій тут немає
NAIA та NJCAA також видають стипендії, проте набагато рідше повні.
Як працює система?
Студентський спорт у США надзвичайно популярний. І саме тому, що він масовий. Практично всі мають друга, родича чи сусіда, що грає за місцеву команду. Велику роль відіграє принцип «вболівання за своїх» — адже студентський спорт ближче ніж великий професійний.
А якщо спорт популярний — його дивляться. А отже — платять за квитки, купляють товари та дивляться по телевізору.
NCAA заробляє понад 1 мільярд доларів на рік завдяки рекламним контрактам і трансляціям. І майже 90% цих грошей приходять з баскетболу.
60% прибутку направляється до університетів Дивізіону I. 15% йде на проведення чемпіонатів Дивізіону I. На Дивізіони II, III йде 4.37% та 3.18% відповідно.
Окрім того, кожен університет заробляє завдяки квиткам на чемпіонати та продажам супутніх товарів. Ці гроші також направляють на покращення спортивної інфраструктури та персонал.
Тобто основні гроші університет отримує завдяки популярності. Популярними змагання стають завдяки успіхам команди. Сильну команду можна створити завдяки залученню сильних спортсменів. За сильніших спортсменів потрібно змагатися з іншими університетами, тому розбудовуються спортивні споруди та інфраструктура, пропонуються стипендії та наймаються тренери на конкурентній основі.
Сильні спортсмени в Америці знають систему і можуть обирати. Університетам без гучного імені дуже складно посилити свою команду так званим game changer, адже такі спортсмени одразу обирають серед найкращих. Саме тому міжнародні спортсмени, що не такі примхливі, або просто не до кінця розуміють, на скільки вони важливі для тренерів, є дуже і дуже жаданими. І найцікавіше — «сильний спортсмен» для невеликого університету другого Дивізіону — це абсолютно посередній для українців рівень. А сильні спортсмени в Україні справді можуть претендувати на повну стипендію в університеті Алабами, Орегону, Стенфорді чи Гарварді.