Красный Кирпич

Університетська система спорту в США унікальна. У той час як отримати повну академічну стипендію можуть одиниці, повна спортивна стипендія — це не так складно, як здається.

Що таке університетський спорт?

Ще у 1852 році університети Гарварду та Єлю організували перші міжуніверситетські змагання з веслування. Проте студентський спорт почався саме з американського футболу. У XIX столітті футбол був страшенно небезпечним. Ані визначених правил, ані форми, ані медичної допомоги не було. Після 19 нещасних випадків під час ігор в одному році президент Теодор Рузвельт зібрав представників спортивних відділів університетів і закликав реформувати футбол. У 1905 році було засновано Міжуніверситетську асоціацію спорту (IAAUS), яка в 1910 році стала NCAA.

Спочатку NCAA просто розробляли правила, але з 1921 року почала проводити чемпіонати. На сьогодні NCAA — це неприбуткова організація, мета якої — добробут та успіх студентів-спортсменів. Понад 1 200 університетів з 50 штатів є її членами. NCAA проводить 90 турнірів з 24 видів спорту.

Окрім NCAA, студентський спорт регулюється також NAIA (250 переважно невеликих приватних університетів, націлених на комплексний розвиток студента-спортсмена) і NJCAA (524 комунальних коледжі — 2-річне навчання з можливістю вступити на 3 курс університету).

NCAA поділяється на три Дивізіони. Поділ відбувся у 1973 році, аби дати шанс більшій кількості команд брати участь у національному чемпіонаті.

• DI — найбільші університети. Часто пропонують найбільші стипендії
• DII — великі університети. Але кількість стипендій тут зазвичай менша
• DIII — невеликі приватні університети. Стипендій тут немає

NAIA та NJCAA також видають стипендії, проте набагато рідше повні.

Як працює система?

Студентський спорт у США надзвичайно популярний. І саме тому, що він масовий. Практично всі мають друга, родича чи сусіда, що грає за місцеву команду. Велику роль відіграє принцип «вболівання за своїх» — адже студентський спорт ближче ніж великий професійний.

А якщо спорт популярний — його дивляться. А отже — платять за квитки, купляють товари та дивляться по телевізору.

NCAA заробляє понад 1 мільярд доларів на рік завдяки рекламним контрактам і трансляціям. І майже 90% цих грошей приходять з баскетболу.

60% прибутку направляється до університетів Дивізіону I. 15% йде на проведення чемпіонатів Дивізіону I. На Дивізіони II, III йде 4.37% та 3.18% відповідно.

Окрім того, кожен університет заробляє завдяки квиткам на чемпіонати та продажам супутніх товарів. Ці гроші також направляють на покращення спортивної інфраструктури та персонал.

Тобто основні гроші університет отримує завдяки популярності. Популярними змагання стають завдяки успіхам команди. Сильну команду можна створити завдяки залученню сильних спортсменів. За сильніших спортсменів потрібно змагатися з іншими університетами, тому розбудовуються спортивні споруди та інфраструктура, пропонуються стипендії та наймаються тренери на конкурентній основі.

Сильні спортсмени в Америці знають систему і можуть обирати. Університетам без гучного імені дуже складно посилити свою команду так званим game changer, адже такі спортсмени одразу обирають серед найкращих. Саме тому міжнародні спортсмени, що не такі примхливі, або просто не до кінця розуміють, на скільки вони важливі для тренерів, є дуже і дуже жаданими. І найцікавіше — «сильний спортсмен» для невеликого університету другого Дивізіону — це абсолютно посередній для українців рівень. А сильні спортсмени в Україні справді можуть претендувати на повну стипендію в університеті Алабами, Орегону, Стенфорді чи Гарварді.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що таке стипендія?

Покриття витрат на навчання у будь-якому університеті, якщо там є даний вид спорту, витрати на проживання та харчування, книжки, спортивний одяг та інвентар, спортивне харчування, подорожі на змагання всередині країни. Середня стипендія в рік — $40 тис. Для хороших спортсменів оплачується також cost of attendance (кишенькові гроші до $12 тис. на рік). Та інколи Alston money — просто гроші, частина з яких кладеться на депозитний рахунок до закінчення навчання.

До NCAA входять 24 види спорту: від баскетболу до водного поло. На кожен вид спорту припадає відповідна кількість стипендій (наприклад в легкій атлетиці це максимально 12.6 стипендій для хлопців і 18 стипендій для дівчат на рік). Стипендії можна ділити між студентами (видавати 0.5 чи 0.25 стипендій). Тут починається справжня гра: тренери мають залучити в університет студентів, які принесуть очки на змаганнях. Тобто знайти одного унікального і дати йому повну стипендію, чи 4 посередніх.

Рекрутувати хорошого спортсменка не просто через значну конкуренцію поміж університетами. Саме тому тренера дуже люблять міжнародних спортсменів: не всі про них знають, вступ через документальний процес ускладнений і тому немає великої конкуренції у рекрутингу. Окрім того, спортсмени з Європи чи Африки часто дуже талановиті.

Так і виходить, що футболісти, легкоатлети, гребці чи баскетболісти з України абсолютно реально можуть отримати повне фінансування на навчання та проживання і тренування у США. Але звичайно, є свої правила:

• Вік спортсмена: зазвичай дається 5 років після закінчення школи. У реальності цей час може бути так чи інакше продовжено, але 27-річний спортсмен навряд зможе попасти у Дивізіон I
• Результат: дуже різниться від виду спорту. Наприклад у футболі більше обирають по відео, рухах, перспективі та антропометрії. У легкій атлетиці — за результатами, стабільністю результатів тощо
• Стать: як не дивно, отримати повну стипендію легше дівчатам. Наприклад, якщо брати українську систему для порівняння, атлетка, що бігах 1 500 м за розрядом КМС легко отримає повну стипендію. Хлопцю потрібно бути близьким до МС
• Академічні здобутки: на жаль, двієчники не пройдуть. У NCAA та кожного університету є свої норми відбору і все-таки потрібно їм відповідати. Навіть олімпійський чемпіон не вступить у Гарвард без відповідних оцінок
• Англійська: у 90% університетів приймають тест Duolingo. Його можна безкоштовно спробувати пройти на сайті. Рівень 105 балів буде достатній для більшості університетів. Хоча вступали і з 69 балів. Загалом, B2 цілком прохідний рівень
• Тести: для вступу на перший курс потрібно здати SAT та Duolingo (або TOEFL). На інші курси лише тест з англійської мови

Як отримати стипендію?

Можна піти напряму: писати тренерам (їхні контакти є на сайті університету у розділі Athletics) і розповідати про себе. Важливо вказати свої здобутки, переваги, дані. Тренери сильно люблять відео. Також бажано описати внутрішні якості, командний чи лідерський дух, людяність чи оптимізм. Така інформація для тренерів США є надзвичайно важливою і впливає на вибір.

Можна скористатися допомогою рекрутингових агентств за додаткову плату. Ми у Федерації легкої атлетики України у 2022 році заручилися підтримкою німецької компанії Scholarbook, де допомагали нашим легкоатлетам готуватися до змагань у гарних умовах навіть під час війни.

Якщо тренер зацікавився і запропонував стипендію, потрібно буде податися на програму в самому університеті (обрати можна будь-яку), скласти тести та після отримання форми I-20 від тренера — податися на студентську візу F1.

Далі залишиться лише придбати квиток та почати навчання. Важливо, що квитки в університет і з нього додому стипендією не покриваються.

Плавання, легка атлетика, теніс, футбол і багато інших видів спорту — це виявляється ще і квиток до найкращої міжнародної освіти. Умови тренувань, відновлення в університетах США значно переважають українські реалії (наприклад фінансування легкої атлетики університету Орегон більше, ніж фінансування легкої атлетики України). І вступити туди з повним фінансування насправді не дуже складно.

Єдине що потрібно, не боятися нового і хапатися за можливості.

Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз