Красный Кирпич

Скелет належав жінці, яка жила в цій місцевості 500 років тому (Фото:Історико-культурний заповідник Більськ)

Під час розкопок у селі Глинське археологи знайшли скелет жінки з ножем у руці. Дослідники вважають, що вона була жертвою погрому 1399 року і до останнього захищала своє життя.

Після нетривалої перерви відновилися археологічні дослідження Глинського археологічного комплексу в селі Глинське, пише історико-культурний заповідник Більськ.

У червні експедиція ІКЗ Більськ під керівництвом кандидата історичних наук. Юрія Пуголовка продовжила розкопки на ділянці поселення в урочищі Леводнюкова Гора. До робіт долучилися й студенти Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, які проходили профільну практику в експедиції.

Незважаючи на невелику площу досліджень, було отримано виразні матеріали епохи середньовіччя, що характеризують матеріальну культуру населення середньої течії річки Ворскла від Х до XIV ст.

Під час робіт було виявлено жіночий скелет. У нього в руках був ніж, що змушує вчених думати, що жінка в момент смерті оборонялася від нападників.

Найімовірніше, пишуть науковці, вона стала жертвою погромів, які сталися після поразки Великого князівства Литовського на Ворсклі 1399 року.

У межах розкопу також було виявлено залишки житлової споруди, ймовірно, житлового призначення, що мала кілька ярусів. Знахідки з неї репрезентують культуру населення східного порубіжжя Литовсько-Руської держави, яка мала тісні контакти з територіями, прилеглими до Балтійського моря, а також із Північним Причорномор’ям.

Значну кількість знахідок склали різноманітні вироби з глини. На особливу увагу заслуговують фрагменти візантійських амфор і столового посуду, виготовленого в майстернях міста Азак і в Криму.

Також було знайдено особисті речі та прикраси: скроневі кільця, бурштин, ґудзик, фрагмент дзеркала тощо.

Виявлені матеріали ще раз підтверджують хибність руських імперських міфів про повне знелюднення південноруських земель після монгольської навали. Знахідки вказують на існування великих поселень, які мали тісні торговельні та культурні контакти від Балтики до Північного Причорномор’я.

Дослідники заявили про проведення камеральної обробки знахідок і пообіцяли розповісти про її результати.