Красный Кирпич

Парк Левенс, де було знайдено останки (Фото:Єн Годкінсон, Ліверпульський університет Джона Мура)

Розкопки останків одразу у двох похованнях показали наявність патогена в кістках померлих. Вони були поховані за тисячі років до епідемії чуми в Європі.

У зубах трьох осіб, похованих у Великій Британії за тисячу років до смертельної пандемії, відомої як чорна смерть, було виявлено ДНК штаму бактерії, що викликає цю страшну хворобу. Двох із них, які були підлітками, поховали разом у братській могилі в Чартерхаузі Воррен у Сомерсеті, а третю особу — жінку середніх років — поховали в кільцевому монументі в Левенсі в Камбрії. Усі троє жили приблизно в один час, хоча неясно, чи була чума причиною їхньої смерті.

Знайдений штам бактерії Yersinia pestis відрізнявся від того, що спричинив пандемію чорної смерті, яка тривала 500 років і забрала мільйони життів у Європі та на Близькому Сході.

Ці випадки інфекції Y. pestis є найдавнішими, виявленими в Британії, що свідчить про те, що чума легко поширювалася навіть до того, як вона набула мутацій, які зробили її смертельною в XIV столітті.

Друга пандемія чуми стала серйозним періодом в історії людства, який змінив не тільки економіку, політику і культуру, але, можливо, навіть вплинув на наш геном.

Попри те, що ми добре знаємо історію цієї хвороби, генетичні дослідники все ще працюють над розгадуванням того, як вона виникла та поширилася. Сліди цієї хвороби були виявлені в Євразії приблизно 5000 років тому, ще на пізньому неоліті та бронзовому віці (LNBA).

Існує дві форми цієї хвороби: бубонна або септицемічна чума, що передається через укуси бліх, і легенева чума, що поширюється від людини до людини через аерозольний шлях. Найпоширеніші штами бактерії LNBA не були адаптовані до передачі від бліх, що свідчить про те, що попередні форми чуми не були настільки смертельними і жахливими.