Позиція: Коефіцієнти розбрату. Експерт пояснив, скільки сплачують мобільні оператори за частоти та що впливає на ці суми
Роман Хіміч
Практика публічної експертизи у нашій країні виявляє одну цікаву особливість. Державна політика нерідко має вигляд ходіння по колу, в кращому випадку — руху по спіралі. Що б не придумала в черговий раз ніжно любима держава, мова навряд чи піде про щось нове. Достатньо покопатися в архівах, щоб знайти практично готові коментарі для останніх подій.
Ось і зараз журналісти просять мене пояснити їм суть питання з так званими коефіцієнтами рентних платежів за частоти для мобільного зв`язку. Знайомий предмет. Згадав, що цікавився ним ще у минулому році. Підняв свої записи у Фейсбуці — ба ні, не в минулому, а значно раніше. Як мінімум понад три роки триває млява суперечка щодо доцільності цих коефіцієнтів. Ось публікація за 2020 року, а ось 2021-го. І, на жаль, у цьому сюжеті нічого не змінилося.
Ця історія почалась майже десять років тому, в 2014 році, коли органи влади шукали шляхи проведення так званого рефармінгу — реорганізації частот для мобільного зв`язку в найбільш «смачних» діапазонах. Результатом дуже непростих компромісів стала ідея простимулювати операторів гривнею. Нагадаю, що з 2017 року при сплаті операторами за частоти застосовуються як підвищувальні, так і понижувальні коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром. Підвищувальними є коефіцієнти фрагментації спектру (КФС) і концентрації спектру (ККС). Понижувальним є коефіцієнт дефрагментації спектру (КДС). Поява коефіцієнтів мала на меті стимулювати обмін частотами і сформувати суцільні смуги радіоспектру, без чого було б неможливе функціонування 4G-мереж.
Неринковий характер такого інструмента не є секретом. Наприклад, сутність ККС полягає у директивному пригніченні господарської діяльності найбільших компаній. З іншого боку, КДС є податковою знижкою.
Ключовий аспект ситуації за багато років анітрохи не змінився: завдання, заради якого держава нав`язала ринку спектральні коефіцієнти (упорядкування радіочастотного спектру для впровадження 4G), давним-давно успішно вирішене. Враховуючи той факт, що ці коефіцієнти від початку були заявлені як неринковий та виключно тимчасовий захід, немає жодної причини для їх подальшого існування.
Більш того, ці коефіцієнти створюють бар`єри для продажу державою частот діапазону 2100 МГц. Нагадаю, що частоти у цьому діапазоні звільнились у 2000 році після того, як оператор «ТриМоб» відключив свою мережу за межами Києва. Продаж державою цих частот може принести в бюджет близько 1 млрд грн плати за ліцензії і понад 200 млн грн на рік рентної плати. Попри це майже три роки ці частоти не використовуються, оскільки через коефіцієнти ця пропозиція нецікава для інвесторів. Держава продовжує втрачати величезні кошти, які гостро необхідні країні, що захищає свою незалежність від зовнішньої агресії.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Так у чому ж тоді проблема, спитаєте ви в мене.
Фото: Роман Хіміч, експерт ринку телекомунікацій
Нагадаю, що спектральні коефіцієнти були виписані у дуже хитрий спосіб. У результаті для lifecell за рахунок використання майже у всіх діапазонах виключно понижувального коефіцієнта баланс відрахувань і доплат за частоти є позитивним, з економією 118,6 млн грн на рік на користь компанії, тоді як, наприклад, Київстар у мінусі — до частот, які використовує ця компанія, навпаки здебільшого застосовуються підвищувальні коефіцієнти, через що оператор переплачує за частоти щороку близько 85 млн грн.
В уряді знайомі з цим питанням і вже не перший рік намагаються анулювати коефіцієнти за частоти. Попередня спроба мала місце влітку 2021 року в рамках відомого законопроекту 5600. Тоді абсолютно несподівано для всіх, включно із профільним комітетом Ради, у податкову політику втрутилась дипломатія. Як стверджував тоді на слуханнях у комітеті замміністра фінансів, про збереження пільг для турецького оператора наполегливо просила турецька сторона, з якою ось-ось тоді мав бути підписаний Договір про вільну торгівлю.
Минуло два роки і ось вже Мінфін за підтримки галузевого регулятора виступає ініціатором аналогічних поправок до Податкового кодексу. І так само, як і два роки тому, захисники спектральних коефіцієнтів апелюють до необхідності створити комфортні умови для найменшого гравця. Якщо в 2021 році були апеляції до непорушної, як скеля, україно-турецької дружби, то зараз в хід пішли розмірковування про захист справедливості, яка, чомусь має застосовуватись виключно до третього гравця телеком ринку. Захисники спектральних коефіцієнтів заявляють, що їх скасування є небезпечними для сфери електронних комунікацій, де достатньо значна потреба у фінансуванні на відновлення мереж. Нагадаю, що завдяки спектральним коефіцієнтам вже шостий рік поспіль на телеком ринку відбувається перерозподіл фінансових ресурсів на користь lifecell. А щодо коштів на відновлення мереж, то їх потребують всі без винятку телеком оператори, у тому числі й ті, для яких спектральні коефіцієнти створюють додаткові фінансові навантаження.
Чи стане 2023 роком скасування спектральних коефіцієнтів? Чи зможуть турки у черговий раз знайти вагомі аргументи для захисту своїх інтересів? Поки що усе виглядає як поступовий рух на користь скасування. Однак, і в 2021 році всі також були тільки «за», але в останній момент щось пішло не так. Як буде цього разу — скоро дізнаємось.