Красный Кирпич

Африканські пінгвіни впізнають один одного за малюнком на пір’ї (Фото:Чарльз Дж. Шарп)

Нові дослідження показали, що візерунки на пір’ї є своєрідними «бейджами» і допомагають птахам упізнавати один одного в натовпі.

Представники тваринного світу, включаючи пінгвінів, мають дивовижну здатність ідентифікувати особин свого виду за певними ознаками. У пінгвінів африканських, або очкових, що мешкають у морському парку Zoomarine Italia, візерунок точок на грудях є унікальним, що робить їх свого роду «підписами».

Психолог Луїджі Бачіадонна, який працював у Туринському університеті, зазначає, що ці точки вражають уяву і є ключем для ідентифікації пінгвінів. Співробітники зоопарку, які стежать за птахами, використовують малюнок оперення для впізнавання тварин.

Але так роблять не тільки люди.

Щоб перевірити, чи справді пінгвіни впізнають один одного за цими точками, проведено цікаве експериментальне дослідження. Під час годування пінгвіна вчені пред’являли йому фотографії інших пінгвінів, включаючи зображення партнера та інших членів колонії. Пінгвіни виявляли пильну увагу до фотографій своїх партнерів, проводячи більше часу, ніж під час перегляду фотографій інших птахів.

Потім дослідники прибрали унікальні точки з фотографій і повторили експеримент. Результат показав, що без унікальних візерунків пінгвіни не могли впізнати своїх побратимів. Це підтверджує, що малюнок на животі пінгвінів слугує не лише естетичній функції, а й є важливим інструментом соціальної взаємодії в їхньому суспільстві.

Дослідження, опубліковане в журналі Animal Behavior, розширює наше розуміння про особливості спілкування у світі птахів і демонструє, що навіть такі неймовірні деталі, як візерунки на пір’ї, можуть відігравати суттєву роль у житті та поведінці тварин.

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду

Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ

Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут