Красный Кирпич

Британці атакували німецькі дамби «стрибаючими» бомбами, щоб викликати повені під час Другої світової (Фото:Dark Docs)

Підрив Каховської ГЕС може стати одним із визначальних факторів розвитку війни між Росією та Україною. І це буде далеко не перший такий випадок в історії.

У різні епохи під час численних воєн полководці вчилися використовувати природні фактори на свою користь.

Але одна справа — скористатися туманом або штормом, щоб отримати перевагу над ворогом. Як це було, наприклад, з іспанською армадою короля Філіпа II, яка не змогла завоювати Англію лише завдяки раптовому шторму в протоці Ла-Манш.

Інша справа — створити катастрофу своїми руками або ж використати якісь природні явища, щоб посилити міць своєї армії.

Часом такі «трюки» працювали, а часом — ні, обходячись при цьому доволі дорого для довкілля.

Ось деякі яскраві приклади.

10 випадків, коли військові намагалися використати природні катаклізми для отримання переваги над супротивником

У 1938 році китайський режим Чан Кайші спровокував колосальну повінь на Жовтій річці, щоб зупинити просування японської армії / Фото: Danong

Візьмемо приклади як із давньої, так і з більш нової історії.

Монгольське вторгнення в Хорезм (1219−1221 рр.)

Монголи під проводом Чингісхана часто демонстрували велику майстерність у маніпулюванні навколишнім середовищем у своїх інтересах.

Під час вторгнення в Хорезм, яке ознаменувало початок завоювання ісламських держав, монголи нерідко знищували джерела прісної води, щоб витіснити своїх ворогів, або повністю перекривали їх, залишаючи ворожі території безводними.

В одному з крайніх випадків, як кажуть, вони навіть перенаправили річку, щоб вона протікала через завойоване місто Нішапур як жорстокий акт помсти.

Битва біля Червоних скель (208−209 рр. н.е.)

Наприкінці правління династії Хань у Китаї воєначальник Цао Цао зібрав величезний військовий флот, щоб завоювати південні території, що належали його суперникам Лю Бею і Сунь Цюаню.

Союзники, які сильно поступалися Цао Цао за чисельністю своїх військ, пішли на хитрість.

Вони повірили передбаченню про сильний східний вітер, який час від часу траплявся в цю пору року. І доправили флоту Цао Цао «подарунок» — зв’язані ланцюгом кораблі, наповнені хмизом та олією. Завдяки вітру армада підпалених кораблів зіткнулася з флотом Цао Цао і спалила його. Це зламала хід усієї війни.

Голландський водогін (17 століття)

Під час Вісімдесятирічної війни голландці розробили стратегічну лінію оборони проти іспанських військ, відому як Водна лінія.

Вона складалася з низки укріплень, розміщених навколо навмисно затоплених земель, що робило їх непрохідними для ворожих військ і формувало захисний бар’єр навколо ключових голландських міст.

Про родючість цих земель довелося забути на десятиліття.

Громадянська війна в США (1861−1865 рр.)

Під час облоги Віксбурга війська сіверян під командуванням генерала Улісса С. Гранта маніпулювали течією річки Міссісіпі, щоб ізолювати місто.

Інженери сіверян побудували канал через петлястий закрут річки, що виходив на Віксбург. Канал дозволив військово-морським силам сіверян обійти сильну оборону міста, що сприяло остаточній капітуляції Віксбурга.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Перша світова війна, німецька повінь на річці Ізер (1914 рік)

Щоб зупинити німецьку армію, що наступала, бельгійська армія під керівництвом короля Альберта I наказала відкрити шлюзи річки Ізер, що впадає в Північне море.

Унаслідок цього маневру між бельгійськими та німецькими військами утворилася велика затоплена територія, що фактично зупинило просування німецьких військ і врятувало значну частину Бельгії від окупації.

Друга світова війна, операція «Chastise» (1943 рік)

Операція «Chastise» була зухвалим планом британських Королівських ВПС щодо руйнування ключових гребель у промисловому центрі Німеччини, Рурській долині.

План передбачав використання спеціально розроблених «стрибаючих бомб», які проскакували над поверхнею води, щоб уникнути протиторпедних сіток і вразити греблі.

Атака виявилася більш ніж успішною. Викликані нею повені завдали значної шкоди німецькій промисловості та інфраструктурі.

Радянська повінь на Дніпрі (1941 рік)

У відповідь на швидке просування німецьких військ радянська влада спробувала використати довкілля як зброю.

За наказом Сталіна було відкрито шлюзи дніпровських водосховищ, а 18 серпня 1941 року було підірвано греблю ДніпроГЕС. Це спричинило велику повінь, яка сповільнила просування німецьких військ і призвела до значних втрат техніки.

Однак хвиля заввишки 25−30 м, що пройшла Дніпром, змила сотні сіл і призвела до загибелі величезної кількості мирних жителів.

Війна у В’єтнамі, операція «Попай» (1967−1972)

Під час війни у В’єтнамі американські військові здійснили операцію «Попай» — засівання хмар, спрямоване на продовження сезону мусонів у В’єтнамі.

Це — перший задокументований випадок застосування кліматичної зброї в історії людства.

Задум полягав у тому, щоб зірвати військові постачання Північного В’єтнаму завдяки збільшенню кількості опадів і в такий спосіб ускладнити просування противника стежкою Хо Ши Міна.

Суть операції полягала в активному впливі на хмари: з літаків (транспортні літаки C-130 і винищувачі F-4C) у дощових хмарах розсіювався йодид срібла, що призводив до рясних опадів.

У результаті кількість опадів збільшилася втричі вище за норму. Це призвело до затоплення полів із рисом та інших посівів культурних рослин, а також пошкодження стежки Хо Ши Міна, якою північнов’єтнамські партизани постачали зброю і спорядження.

Загалом американці використали під час операції понад 5,4 тис. тонн йодистого срібла.

Війна в Перській затоці, саботаж нафтових свердловин (1991)

Під час війни в Перській затоці іракські війська, що відступали, підпалили сотні нафтових свердловин у Кувейті. Цей акт, скоєний за наказом Саддама Хусейна, спричинив масштабні екологічні збитки і проблеми зі здоров’ям через густий, задушливий дим, що огорнув регіон.

Це було зроблено для того, щоб ускладнити видимість коаліційних сил і ускладнити їхнє просування. Знадобився майже рік, до листопада 1991 року, щоб загасити останню з цих пожеж.

Китайські повені (1938)

Ця трагічна подія сталася під час Другої китайсько-японської війни, коли націоналістичний уряд під керівництвом Чан Кайші вирішив зруйнувати дамби Жовтої річки в Хуаюанькоу, щоб зупинити швидке просування японців.

Повінь, що послідувала за цим, стала однією з найзначніших техногенних катастроф в історії, спричинивши величезні людські жертви (за різними оцінками від 400 000 до 800 000 людей), вимушене переселення мільйонів людей і довгострокову шкоду довкіллю. За іронією долі, повінь не сповільнила просування японських військ, оскільки вода пішла іншим шляхом, ніж припускали китайці, спричинивши гуманітарну катастрофу з обмеженими військовими результатами.