Банківські ризики: З чим справляються українські банки, залишаючись стійкими під час війни
НБУ завершив оцінювання стійкості двадцяти найбільших банків України. Оцінка стійкості, включаючи стрес-тести, є перевіркою готовності банків до стресових ситуацій, яку впроваджено провідними центробанками світу з 2010, а НБУ — з 2015 року.
З цікавістю очікуємо результатів, оскільки через пандемію і початок війни оцінка стійкості давно не проводилась. Банківська система і кожен банк повинні бути готовими до всього, мати достатньо капіталу. Результати стрес-тестування показують цю достатність чи потребу в додатковому капіталі. Саме тому клієнтам варто перевіряти свої банки, знати, як у них справи. Для цього Національний банк оприлюднить результати оцінки стійкості (це очікується у першому кварталі наступного року).
Для банку пройти регуляторні стрес-тести — необхідно, але не достатньо. Щоб забезпечити свою стійкість, захиститися від збитків внаслідок негативних зовнішніх факторів, банки повинні мати власні політики і процедури вимірювання, оцінки і попередження усіх видів ризиків. У обивателів і навіть багатьох банківських працівників діяльність банків асоціюється з кредитним ризиком. Тобто ймовірністю збитків через невиконання зобов’язань позичальниками. Насправді ж перелік ризиків, притаманних діяльності фінустанов, значно ширший. І ми щороку переглядаємо цей перелік, залучаючи експертів з різних підрозділів банку. В результаті ідентифікуємо ті ризики, які вважаємо найбільш суттєвими для нас.
Торік у фокусі нашої уваги опинилися ризики, на які раніше не звертали увагу, такі як ризик країни, системний ризик. Цього року вважаємо, що ймовірність їх реалізації знизилася. Ми розуміємо, що є міжнародна підтримка України. Переконалися, що банківська система вистояла. Ті чинники, які могли її дестабілізувати у перші дні та місяці війни, були нівельовані завдяки правильним діям НБУ.
Наразі ми фокусуємося на операційному та кредитному ризиках. Операційний ризик зберігається, навіть за відсутності кредитування. Це ризик втрат через зовнішні фактори, такі як війна. І з точки зору ймовірності він залишається критичним, адже обстріли тривають, банки продовжують реєструвати втрати фізичних активів. Водночас усі підготувалися. Рік тому Нацбанк висунув жорсткі вимоги з забезпечення безперервності діяльності. Тому сьогодні банки можуть автономно працювати і надавати послуги населенню за будь-яких умов. Те, що зробив ПриватБанк для мінімізації операційного ризику, взагалі безпрецедентно не тільки в Україні, але й у світі. У 2022 ми рекордно швидко перенесли наші дата-центри у хмару, щоб забезпечити доступність і безперервну роботу своїх інформаційних систем.
Що стосується кредитного ризику, на початку війни банки були дуже консервативними і сформували великі резерви. Сьогодні первинний шок від війни, який вплинув на кредитний портфель, уже абсорбовано. Обсягу резервів достатньо, важливість цього ризику для кожного банку залежить від його ризик-апетиту. Ми, як державний банк, підтримуємо економіку і нарощуємо свій кредитний портфель. Тому кредитний ризик залишається актуальним.
Загалом доводиться тримати очі відкритими і радари налаштованими, бо живемо у світі, який постійно змінюється. Через це цього року навіть у порівнянні з минулим зріс геополітичний ризик. Також цього року ми взяли до уваги ризик ESG (екологічних, соціальних факторів та корпоративного управління). В Євросоюзі вимоги щодо нього існують давно, тому цей ризик важливий для міжнародних фінансових організацій, з якими ми співпрацюємо.